Дело слушается в районном суде г. Новоазовска Донецкой области, ответчиком стал главный редактор районной газеты «Родное Приазовье» Сергей Шведко. Утро.ru 21.01.10 19:44
Журналист из Новоазовска позволил себе сомневаться в том, что Голодомор был геноцидом украинского народа, утверждая, что от голода пострадали не только украинцы. Комсомольская правда в Украине 21.01.10 19:27
Напомним, что 13 января Апелляционный суд Киева признал руководителей большевистского тоталитарного режима виновными в геноциде в Украине в 1932-1933 годах.
Дакота, не нужно вводить людей в заблуждение, вы как гражданин Украины можете подать в суд заявление на другого гражданина Украины, обвинив его сотрудничестве с инопланетянами против Украины, и это нормально в свободной стране.
Хочу ссылку на закон о том что за отрицание Голодомора существует срок лишения свободы до 4х лет, потому что то что вы написали больше напоминает треп. Извините.
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 50, ст.504 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали
жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в
історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними
поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення
історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості
до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні
офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані
на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів
людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його
вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв
внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної
спільноти у засудженні Голодомору 1932-1933 років в Україні, що
відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської
Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської
Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща,
Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у
розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної
Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору —
Великого голоду 1932-1933 років в Україні ( 995_g07 ), яку
підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка,
Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка
Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала,
Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська
Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар,
Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія,
Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські
Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу,
Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка
Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія,
Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка
Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична
Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка,
а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і
Чорногорія та 25 держав — членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо
вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схвалених
Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року
N 607-IV ( 607-15 ), та Звернення до Українського народу учасників
спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року
щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років,
схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003
року N 789-IV ( 789-15 ), в якому Голодомор визнається актом
геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій
тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на
масове знищення частини українського та інших народів колишнього
СРСР;
визнаючи Голодомор 1932-1933 років в Україні відповідно до
Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду
та покарання за нього ( 995_155 ) як цілеспрямований акт
масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом
Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в
Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв
Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є
протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у
сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського
народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її
історичної свідомості та культури, поширенню інформації про
Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та
світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору
в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих
від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження
у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних
знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та
громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які
досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його
наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються
Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень
та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору
1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної
програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в
Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту
національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок
коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та
збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади
прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому
Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської
міської державної адміністрації питання щодо спорудження у
м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні
Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
{ Дoкумeнт взято з сайту Верховної Ради України }
А плюрализм мнений или демократия в мыслях — это уже антигосударственные действия? Ну тогда при Сталине демократии было на порядки больше.
Для тупых разъясню. Все эти тройки и прочие ОСО создавались согласно законам, принятым в тогдашнем парламенте (Верховном совете) И постановления они выносили не какие хотели, а в точном соответствии с тогдашним уголовным кодексом (это тоже такой закон, принятый верховным советом). Более того, этот закон четко выполнялся, причем невзирая на лица, будь то слесарь или директор Тульчинки.
По определению, преступление — это осуществление деятельности, запрещенной законом. А вот точное выполнение законодательства называется по-другому: порядком в стране.
Так вот при Сталине был порядок, и было строгое соблюдение законности. Насколько строгое, что все три сына Сталина ушли на войну — в полном соответствии с законом. А что законы были суровые — ну так это вопрос совершенно другого плана. И вот тут уже надо вникать в подробности, почему парламент СССР принимал именно такие законы. Этого никто делать не хочет, а кто вдруг воспылает таким желанием, так у того желания насрать на голову Сталину не возникает.
А во-вторых, одно дело, когда за слова, вводящие разброд в умы наказывают в преддверии войны (это вынужденная необходимость), и совсем другая, когда в мирное время. В эпоху Сталина было понятно. А с кем сейчас Украина воевать собралась, что несколько различных взглядов на события 80-летней давности могут привести к исчезновению ее с карты мира?
Вообщето, есть при создании поста сделать голосовалку :)))
А по сабжу, у нас есть свобода слова, даже такая что закон не действует, ибо каждый говорит что ему вздумается на кого угодно. И Имхо свобода слова — единственная заслуга Ющенко.
З.Ы. А можно ссылку на закон о отрицании голодомора, что то я впервые слышу, по моему это утка или бред, а то пересажали бы уже половину пятой колоны.
Пятая колонна, это организаторы антиукраинской деятельности, ну именно я так считаю.
Те кто организовывает акции «Я говорю по русски», «Российский флаг в каждом окне», Созывает пресконференции посвященные тому как плохо что фильмы на украинском языке, доказывающие что голодомора не было и т.д.
Я не хочу, чтобы вам показалось, что я придираюсь к словам. Я действительно хочу понять. Например «доказывающие что голодомора не было» это, мне кажется, просто люди имеющую отличную(пусть даже от многих украинцев) точку зрения. Это же откровенный национализм и без намека на демократию. Вы же считаете всех этих людей предателями своей страны, не так ли?
По вашему когда государственный деятель заявляет что государственный язык гамно, и он не будет на нем говорить, и что трагедия произошедшая по вине преступной власти унесшая жизни миллионов людей, выдумка призванная оклеветать наших соседей это нормально?
Назовите тогда мне демократическую страну в которой люди говорящие такое будут считаться нормальными? Представьте политика в России который заявляет что Русский язык это издевательство, пусть теперь все будет на Чеченском, а ВОВ это выдумка, не было никакой войны, так потасовка и небольшой конфликт? Такое мнение может иметь человек или нет?
Какое то странное у Вас сравнение: т.е. если кто-то согласен с тем, что Голодомор был геноцидом, то мнение других (Голодомор — не геноцид) — это гамно??? Или желание, чтобы твой родной язык был государственным — это тоже гамно???
А теперь назовите мне демократическую страну где на меньшинство говорят гамно? То шествия с флагами и лозунгами по Севастополю Вам покажутся детской наивностью!
Не хочу показаться резким, но пока на счету демократии такие горы трупов, что НКВД напоминает детский сад. Более того, россияне не открывают рот, пока Украина своим идиотизмом вконец не задостанет… Так что не ставьте, плиз, телегу впереди лошади. А то согласно вашим очень демократическим верованиям, всех, кто не согласен с утверждением, что вы демократ, надо по-демократически вырезать или разбомбить…
Я говорил о проявлении неуважения и неприязни к коренной нации со стороны другой национальности.
Что за еврейская привычка отвечать вопросом на вопрос?
Я высказал возмущение по поводу Вашего абсолютно бестактного сравнения, а теперь Вы ещё и обижаетесь. Нужно как то конкретней выражаться, а не впадать в крайности.
По поводу коренной нации, то тут её вспоминают плохим словом только на явные «палки в колёса»: отмена русского языка в кинотеатрах, на телевидении и т.д. и т.п.
На каждое действие — противодействие.
Если я правильно понимаю, то в свое время ОУН сказала, что СССР гамно и взяла в руки оружие. И стала, с вашей же точки зрения, 5-й колонной для союза со всеми вытекающими последствиями. Или в Севастополе шествие это 5-я колонна, а ОУН герои? Не кажется вам, что тут какие-то двойные стандарты?
Ознакомьтесь с термином Пятая колонна, она действует на чужой территории с деструктивными целями. ОУН действовало на своей территории, территории Украины, и в целях защиты Украины.
С такой логикой вы можете назвать РККА пятой колонной у Гитлера.
А вы считаете, что все вами перечисленные организаторы антиукраинской деятельности, включая государственного деятеля и тех кто не согласен с тем, что голодомор геноцид, это вражеские засланцы?
Голубчик, термин Пятая колонна появился во время франкистского мятежа в Испании (1936). Генерал Франко наступал на Мадрид четырьмя колоннами. И заявлял, что основной удар республиканцам нанесет пятая колонна — испанцы (франкисты), уже находящиеся в Мадриде и создавшие там подпольную сеть. То есть сограждане республиканцев. Кроме того, иногда пятую колонну еще называют Квислингами (но это больше в Европе)
Так что ОУН — это таки пятая колонна. А вот РККА в отношении Гитлера — нет.
По вашему когда государственный деятель заявляет что государственный язык гамно, и он не будет на нем говорить, и что трагедия произошедшая по вине преступной власти унесшая жизни миллионов людей, выдумка призванная оклеветать наших соседей это нормально?
Назовите тогда мне демократическую страну в которой люди говорящие такое будут считаться нормальными? Представьте политика в России который заявляет что Русский язык это издевательство, пусть теперь все будет на Чеченском, а ВОВ это выдумка, не было никакой войны, так потасовка и небольшой конфликт? Такое мнение может иметь человек или нет?
Видите ли. В 1990 году Украина была частью СССР. И если бы все думали как вы, ее никогда бы не возникло. НО! СССР посчитал правильным предоставить своим гражданам свободу выбора, на каком языке говорить, и в составе какой страны жить дальше. То есть повел себя как минимум по-человечески.
А теперь злобная нищезадая Уркаина отказывает своим гражданам в этом, попутно ругая СССР за преступность режима. Что просто в очередной раз подтверждает ее тоталитаризм.
Что то не вижу что бы вас банили на проукраинском сайте за русский язык, что бы не давали на этом языке говорить, и недавали по доброму свалить в Россию жить, дак не валите же, тут хорошо.
А в советское время языковой вопрос решался по другому, на украинском языке тебя не понимали, и высшые учебные заведения были только на русском языке обучения. А кто хотел чего то украинского, пилил деревья в сибири. И таких людей и живых примеров есть огромное множество.
Прикольно. Мы, наверное, в разных странах жили. Потому что я начинал обучение в украиской школе, и альтернативы было не предусмотрено. А потом, после переезда мне весь остаток школы читали украинский язык и литературу, и для освобождения от этого счастья требовалось пройти такую процедуру, что дешевле было выучить и сдать экстерном.
Со своей учительницей по этому предмету я разговаривал исключительно на украинском, до самой ее смерти я не знал, что по национальности она — русская.
В числе экзаменов в ВУЗ я сдавал и украинский язык. Кроме того, уже на пятом курсе нам читали обязательный дополнительный спецкурс по украинскому. И закосить — никак. Даже если ты турок-месхетинец, и до этого об украинском не слышал. Такие вот злые коммуняки всем навязывали свой образ жизни.
Моя мама всю жизнь сдавала отчеты в центр на украинском. Это я помню на удивление хорошо, ибо неделю после нового года они были разбросаны по всему дому. Бланки, кстати, типографские — тоже на украинском.
У дедушки в учебном классе все плакаты были? Правильно, на украинском. И даже в рейсовом автобусе надпись на кабине водителя гласила: Вас обслуговує водій ХХ класу ПІБ. Щасливої дороги! А нижче: За безквитковий проїзд штраф у розмірі ХХ крб.
3/4 прочитанной мной детской библиотеки были именно на украинском. А название ЭСТОНСКОЙ книги Пригоди Муфтика, Півчеревичка і Мохобородька на русском я не знаю и по сю пору.
Я хорошо помню детские книги-энциклопедии на украинском. А самые толстые книги дома были три тома Українського Радянського Енциклопедичного Словника (УРЕС)
Поэтому единственный вывод, который я могу сделать — вы знаете эти времена исключительно из пропаганды. Не могу же я не верить сам себе, не так ли?
Правда. Меня учили исключительно литературному языку. В нем не было мапы, гэликоптера и літовища с седалищем. Этот язык я люблю до сих пор, и считаю его более удачной версией, нежели русский.
Но вот идиотов, неспособных его выучить, и считающих украинским польско-венгерско-английско-колхозный суржик, искренне непонимаю. Как можно пользоваться этим убожеством, имея нормальный язык? Это так же глупо, как в русском обходится одним матом, не имея понятия, что происходит это исключительно по незнанию языка в полном объеме и недостатке словарного запаса…
Мелькор, а может Вы отвалите на Западную Украину? Я считаю, такие призывы хамством, так что давайте его не будем разводить.
Что касается языка в совке, яркий пример мой отец, он учился в г.Ровно в УКРАИНСКОЙ школе с преподованием на УКРАИНСКОМ языке, с усиленным изучением английского. И это было в 60-х годах.
«И таких людей и живых примеров есть огромное множество.»
Комментарии (38)
RSS свернуть / развернутьdak0ta
С практической — всем пох, суды не работают.
Ivan47
Россия — нет.
Sib
Журналиста судили за сомнения в геноциде
Дело слушается в районном суде г. Новоазовска Донецкой области, ответчиком стал главный редактор районной газеты «Родное Приазовье» Сергей Шведко. Утро.ru 21.01.10 19:44
Журналист из Новоазовска позволил себе сомневаться в том, что Голодомор был геноцидом украинского народа, утверждая, что от голода пострадали не только украинцы. Комсомольская правда в Украине 21.01.10 19:27
Напомним, что 13 января Апелляционный суд Киева признал руководителей большевистского тоталитарного режима виновными в геноциде в Украине в 1932-1933 годах.
dak0ta
Хочу ссылку на закон о том что за отрицание Голодомора существует срок лишения свободы до 4х лет, потому что то что вы написали больше напоминает треп. Извините.
melkor
Цитата:
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Голодомор 1932-1933 років в Україні
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 50, ст.504 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
вшановуючи пам'ять мільйонів співвітчизників, які стали
жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків;
шануючи всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в
історії Українського народу;
усвідомлюючи моральний обов'язок перед минулими та наступними
поколіннями українців і визнаючи необхідність відновлення
історичної справедливості, утвердження в суспільстві нетерпимості
до будь-яких проявів насильства;
відзначаючи, що трагедія Голодомору 1932-1933 років в Україні
офіційно заперечувалася владою СРСР протягом багатьох десятиріч;
засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, спрямовані
на організацію Голодомору, наслідком яких стало знищення мільйонів
людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його
вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності;
співчуваючи іншим народам колишнього СРСР, які зазнали жертв
внаслідок Голодомору;
високо цінуючи солідарність та підтримку міжнародної
спільноти у засудженні Голодомору 1932-1933 років в Україні, що
відображено в актах парламентів Австралії, Аргентинської
Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської
Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща,
Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки, а також у
розповсюдженій як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної
Асамблеї ООН Спільній заяві з нагоди 70-х роковин Голодомору —
Великого голоду 1932-1933 років в Україні ( 995_g07 ), яку
підписали Аргентинська Республіка, Азербайджанська Республіка,
Народна Республіка Бангладеш, Республіка Білорусь, Республіка
Бенін, Республіка Боснія і Герцеговина, Республіка Гватемала,
Республіка Грузія, Арабська Республіка Єгипет, Ісламська
Республіка Іран, Республіка Казахстан, Канада, Держава Катар,
Киргизька Республіка, Держава Кувейт, Республіка Македонія,
Монголія, Республіка Науру, Королівство Непал, Об'єднані Арабські
Емірати, Ісламська Республіка Пакистан, Республіка Перу,
Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка
Молдова, Російська Федерація, Королівство Саудівська Аравія,
Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка
Судан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Демократична
Республіка Тимор-Лешті, Республіка Узбекистан, Україна та Ямайка,
а також підтримали Австралія, Держава Ізраїль, Республіка Сербія і
Чорногорія та 25 держав — членів Європейського Союзу;
виходячи з Рекомендацій парламентських слухань щодо
вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схвалених
Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року
N 607-IV ( 607-15 ), та Звернення до Українського народу учасників
спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року
щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років,
схваленого Постановою Верховної Ради України від 15 травня 2003
року N 789-IV ( 789-15 ), в якому Голодомор визнається актом
геноциду Українського народу як наслідок зумисних дій
тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямованих на
масове знищення частини українського та інших народів колишнього
СРСР;
визнаючи Голодомор 1932-1933 років в Україні відповідно до
Конвенції від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду
та покарання за нього ( 995_155 ) як цілеспрямований акт
масового знищення людей, приймає цей Закон.
Стаття 1. Голодомор 1932-1933 років в Україні є геноцидом
Українського народу.
Стаття 2. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в
Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв
Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є
протиправним.
Стаття 3. Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування відповідно до своїх повноважень зобов'язані:
брати участь у формуванні та реалізації державної політики у
сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського
народу;
сприяти консолідації та розвитку української нації, її
історичної свідомості та культури, поширенню інформації про
Голодомор 1932-1933 років в Україні серед громадян України та
світової громадськості, забезпечувати вивчення трагедії Голодомору
в навчальних закладах України;
вживати заходів щодо увічнення пам'яті жертв та постраждалих
від Голодомору 1932-1933 років в Україні, в тому числі спорудження
у населених пунктах меморіалів пам'яті та встановлення пам'ятних
знаків жертвам Голодомору;
забезпечувати в установленому порядку доступ наукових та
громадських установ і організацій, вчених, окремих громадян, які
досліджують проблеми Голодомору 1932-1933 років в Україні та його
наслідки, до архівних та інших матеріалів з питань, що стосуються
Голодомору.
Стаття 4. Держава забезпечує умови для проведення досліджень
та здійснення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору
1932-1933 років в Україні на основі відповідної загальнодержавної
програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в
Державному бюджеті України.
Стаття 5. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
1) визначити статус і функції Українського інституту
національної пам'яті та забезпечити його утримання за рахунок
коштів державного бюджету як спеціального уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у сфері відновлення та
збереження національної пам'яті Українського народу;
2) у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення законодавчих актів України у відповідність із цим
Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади
прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому
Закону;
3) вирішити в установленому порядку за участю Київської
міської державної адміністрації питання щодо спорудження у
м. Києві до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні
Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні.
{ Дoкумeнт взято з сайту Верховної Ради України }
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 28 листопада 2006 року
N 376-V
dak0ta
dak0ta
А как по вашему мнению можно бороться а антигосударственными действиями кроме как законами?
lenin
Для тупых разъясню. Все эти тройки и прочие ОСО создавались согласно законам, принятым в тогдашнем парламенте (Верховном совете) И постановления они выносили не какие хотели, а в точном соответствии с тогдашним уголовным кодексом (это тоже такой закон, принятый верховным советом). Более того, этот закон четко выполнялся, причем невзирая на лица, будь то слесарь или директор Тульчинки.
По определению, преступление — это осуществление деятельности, запрещенной законом. А вот точное выполнение законодательства называется по-другому: порядком в стране.
Так вот при Сталине был порядок, и было строгое соблюдение законности. Насколько строгое, что все три сына Сталина ушли на войну — в полном соответствии с законом. А что законы были суровые — ну так это вопрос совершенно другого плана. И вот тут уже надо вникать в подробности, почему парламент СССР принимал именно такие законы. Этого никто делать не хочет, а кто вдруг воспылает таким желанием, так у того желания насрать на голову Сталину не возникает.
А во-вторых, одно дело, когда за слова, вводящие разброд в умы наказывают в преддверии войны (это вынужденная необходимость), и совсем другая, когда в мирное время. В эпоху Сталина было понятно. А с кем сейчас Украина воевать собралась, что несколько различных взглядов на события 80-летней давности могут привести к исчезновению ее с карты мира?
dak0ta
А по сабжу, у нас есть свобода слова, даже такая что закон не действует, ибо каждый говорит что ему вздумается на кого угодно. И Имхо свобода слова — единственная заслуга Ющенко.
З.Ы. А можно ссылку на закон о отрицании голодомора, что то я впервые слышу, по моему это утка или бред, а то пересажали бы уже половину пятой колоны.
melkor
Sib
Те кто организовывает акции «Я говорю по русски», «Российский флаг в каждом окне», Созывает пресконференции посвященные тому как плохо что фильмы на украинском языке, доказывающие что голодомора не было и т.д.
melkor
Sib
Кстати, а как делается голосовалка?
dak0ta
melkor
Назовите тогда мне демократическую страну в которой люди говорящие такое будут считаться нормальными? Представьте политика в России который заявляет что Русский язык это издевательство, пусть теперь все будет на Чеченском, а ВОВ это выдумка, не было никакой войны, так потасовка и небольшой конфликт? Такое мнение может иметь человек или нет?
melkor
А теперь назовите мне демократическую страну где на меньшинство говорят гамно? То шествия с флагами и лозунгами по Севастополю Вам покажутся детской наивностью!
Ivan47
dak0ta
Что за еврейская привычка отвечать вопросом на вопрос?
melkor
dak0ta
По поводу коренной нации, то тут её вспоминают плохим словом только на явные «палки в колёса»: отмена русского языка в кинотеатрах, на телевидении и т.д. и т.п.
На каждое действие — противодействие.
Ivan47
dak0ta
Ivan47
dak0ta
Sib
С такой логикой вы можете назвать РККА пятой колонной у Гитлера.
melkor
Sib
Так что ОУН — это таки пятая колонна. А вот РККА в отношении Гитлера — нет.
dak0ta
резать :))), но во благо страны…
lenin
По вашему когда государственный деятель заявляет что государственный язык гамно, и он не будет на нем говорить, и что трагедия произошедшая по вине преступной власти унесшая жизни миллионов людей, выдумка призванная оклеветать наших соседей это нормально?
Назовите тогда мне демократическую страну в которой люди говорящие такое будут считаться нормальными? Представьте политика в России который заявляет что Русский язык это издевательство, пусть теперь все будет на Чеченском, а ВОВ это выдумка, не было никакой войны, так потасовка и небольшой конфликт? Такое мнение может иметь человек или нет?
Видите ли. В 1990 году Украина была частью СССР. И если бы все думали как вы, ее никогда бы не возникло. НО! СССР посчитал правильным предоставить своим гражданам свободу выбора, на каком языке говорить, и в составе какой страны жить дальше. То есть повел себя как минимум по-человечески.
А теперь злобная нищезадая Уркаина отказывает своим гражданам в этом, попутно ругая СССР за преступность режима. Что просто в очередной раз подтверждает ее тоталитаризм.
dak0ta
А в советское время языковой вопрос решался по другому, на украинском языке тебя не понимали, и высшые учебные заведения были только на русском языке обучения. А кто хотел чего то украинского, пилил деревья в сибири. И таких людей и живых примеров есть огромное множество.
Хотя спорить с идеалистом совка бесполезно.
melkor
Sib
Со своей учительницей по этому предмету я разговаривал исключительно на украинском, до самой ее смерти я не знал, что по национальности она — русская.
В числе экзаменов в ВУЗ я сдавал и украинский язык. Кроме того, уже на пятом курсе нам читали обязательный дополнительный спецкурс по украинскому. И закосить — никак. Даже если ты турок-месхетинец, и до этого об украинском не слышал. Такие вот злые коммуняки всем навязывали свой образ жизни.
Моя мама всю жизнь сдавала отчеты в центр на украинском. Это я помню на удивление хорошо, ибо неделю после нового года они были разбросаны по всему дому. Бланки, кстати, типографские — тоже на украинском.
У дедушки в учебном классе все плакаты были? Правильно, на украинском. И даже в рейсовом автобусе надпись на кабине водителя гласила: Вас обслуговує водій ХХ класу ПІБ. Щасливої дороги! А нижче: За безквитковий проїзд штраф у розмірі ХХ крб.
3/4 прочитанной мной детской библиотеки были именно на украинском. А название ЭСТОНСКОЙ книги Пригоди Муфтика, Півчеревичка і Мохобородька на русском я не знаю и по сю пору.
Я хорошо помню детские книги-энциклопедии на украинском. А самые толстые книги дома были три тома Українського Радянського Енциклопедичного Словника (УРЕС)
Поэтому единственный вывод, который я могу сделать — вы знаете эти времена исключительно из пропаганды. Не могу же я не верить сам себе, не так ли?
dak0ta
Но вот идиотов, неспособных его выучить, и считающих украинским польско-венгерско-английско-колхозный суржик, искренне непонимаю. Как можно пользоваться этим убожеством, имея нормальный язык? Это так же глупо, как в русском обходится одним матом, не имея понятия, что происходит это исключительно по незнанию языка в полном объеме и недостатке словарного запаса…
dak0ta
dak0ta
Что касается языка в совке, яркий пример мой отец, он учился в г.Ровно в УКРАИНСКОЙ школе с преподованием на УКРАИНСКОМ языке, с усиленным изучением английского. И это было в 60-х годах.
«И таких людей и живых примеров есть огромное множество.»
Так что Вы пропагандист.
Ivan47
Gl00mer
dak0ta
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.